В цей день народилася Леся Українка — без перебільшення одна із найвизначніших постатей в історії української літератури. Її ставлять в один ряд із геніальними Тарасом Шевченком та Іваном Франком
Це прибране письменницьке ім'я, а справжнє її ім'я і прізвище Лариса Косач-Квітка.
Народилася вона 25 лютого 1871 року у місті Звягель на Волині (тепер Новоград-Волинський).
Леся вже змалку проявила свій талант: ще коли мала дев'ять років, написала перший свій віршик: «Ні долі, ні волі у мене нема». Мати Лесі – Олена Пчілка (псевдонім) теж була українською письменницею. Коли вона побачила, що Леся має поетичний хист, почала її виховувати так, що з неї виросла справжня письменниця. Коли Леся мала 13 років, вона написала вірш «Конвалія», видрукуваний в часописі «Зоря» у Львові.
Вірші Лесі почали появлятися дедалі частіше в дитячому журналі «Дзвінок», що виходив у Львові, і в журналі «Молода Україна», що його видавала в Києві її мама. Один з найкращих творів Лесі - «Лісова пісня». У ньому змальовується чарівна краса поліської природи.
Багато віршів і казок написала Леся для дітей. Вона хотіла редагувати журнал «Дзвінок», але тяжка недуга змусила її лікуватися поза межами України. Незважаючи на недугу, що мучила Лесю змалку, вона пильно вчилася і писала. У своїх творах вона закликає земляків боротися за кращу долю, палко любити свій народ і батьківщину. Вона навчає нас, що треба бути відважними, сміливими й завзятими, - «сором хилитися, долі коритися».
Леся прожила всього лише сорок два роки. Померла в серпні 1913 року, і поховали її в Києві.
Це прибране письменницьке ім'я, а справжнє її ім'я і прізвище Лариса Косач-Квітка.
Народилася вона 25 лютого 1871 року у місті Звягель на Волині (тепер Новоград-Волинський).
Леся вже змалку проявила свій талант: ще коли мала дев'ять років, написала перший свій віршик: «Ні долі, ні волі у мене нема». Мати Лесі – Олена Пчілка (псевдонім) теж була українською письменницею. Коли вона побачила, що Леся має поетичний хист, почала її виховувати так, що з неї виросла справжня письменниця. Коли Леся мала 13 років, вона написала вірш «Конвалія», видрукуваний в часописі «Зоря» у Львові.
Вірші Лесі почали появлятися дедалі частіше в дитячому журналі «Дзвінок», що виходив у Львові, і в журналі «Молода Україна», що його видавала в Києві її мама. Один з найкращих творів Лесі - «Лісова пісня». У ньому змальовується чарівна краса поліської природи.
Багато віршів і казок написала Леся для дітей. Вона хотіла редагувати журнал «Дзвінок», але тяжка недуга змусила її лікуватися поза межами України. Незважаючи на недугу, що мучила Лесю змалку, вона пильно вчилася і писала. У своїх творах вона закликає земляків боротися за кращу долю, палко любити свій народ і батьківщину. Вона навчає нас, що треба бути відважними, сміливими й завзятими, - «сором хилитися, долі коритися».
Леся прожила всього лише сорок два роки. Померла в серпні 1913 року, і поховали її в Києві.
