ВІРШІ ПРО БІБЛІОТЕКУ ТА КНИГУ




"У тиші храму, де живуть слова..."



У тиші храму, де живуть слова,
І мови, й пісні рідної до болю,
Ти опромінена і трепетно жива,
Чаклуєш всіх великою любов'ю.

Хвилюєш душу, лиш як зазвучить
Рядок, що сяє в променях світання,
Або коли осінньо - ніжна мить
Враз спалахне кольорами востаннє.

А серце – тук!.. Щемливе серце: тук!..
І ще раз: тук!.. І не дає спокою…
У тиші Храму Книг той перегук –
Це світ краси, народжений тобою.

І я черпаю із його криниць,
Немов з молитви на саму Покрову,
Тепло і ласку маминих зіниць
І вільну правду в українськім слові.

То як мені, вже зрілому в літах,
Перед тобою не склонять коліно!..
О, Мудрості ,захована в книжках,
Ти невмируща, й у віках нетлінна.

"У царстві мудрості, історії і тиші"



У царстві мудрості, історії і тиші
Проходять ваші весни і літа
На дворі вітер зелень віт колише,
А потім жовте листя обліта.

На стелажах – дитячі сни казкові,
І пристрасті, і муки, і пісні,
І спалахи великої любові,
І море знань, і сяйво муз, і сміх.

І ви самі неначе чарівниці,
І зорі вам спускаються до рук.
І прилітають веснами жар-птиці,
Щоб заступити долі від розлук.

Якщо забракне серцю таємниць,
Захочеш доторкнутися святого,–
Пройди поміж тісних рядів полиць,
Торкнися книги – джерела усього.

"Бібліотека – море книг"

Бібліотека – море книг,
Бібліотека – храм науки...
Переступайте наш поріг,
Беріть скарби нетлінні в руки!

Вони – це згусток давнини,
Вони прийшли із далини,
Як наша виспівана мова.
У них боління тих людей,

Кому за біль – добро народів.
У грізній сутичці ідей
Вони бажали добрих сходів.
Вони прорвались в наші дні

Крізь морок тьми і непогоди.
Переступайте наш поріг,
Вам буде добре в цій оселі:
Гомер громово гряне в ріг,

Заплаче мужньо Руставелі.
Тут Данте заведе вас в рай,
Шекспір відкриє високості.
Наш Гоголь обезсмертить край

І Пушкін вас запросить в гості.
Запалить душу вам Тарас
І заквилить чаїно Леся...
Тож не минайте наш поріг,

Беріть скарби нетлінні в руки:
Нема прекрасніших доріг,
Ніж в цей вселюдський храм науки.

«Бібліотека - мій бальзам»


Пірнаю я у море книг,
І насолоду з цього маю,
Бібліотека - мій бальзам,
Який я розумом сприймаю.

Бібліотека - світ знання,
Тож люди йдуть щодня до неї.
В ній і почуття,
Поради є і є ідеї.

Абонемент, читальний зал –
Книжковий храм і центр культури.
Тут затамуєш навіть дух,
Якщо ти ніжної натури.

Цей дух незримо окриля,
Підносить нас до неба,
А як зануришся в книжки,
Нічого кращого й не треба.

«Бібліотека»


У храмі цім, є місце всім –
Хто пише і читає,
Хто не лінується у нім,
Той цілі досягає.

І люди працьовиті, вмілі,
Завжди в підмозі читачам,
Слова - привітні, теплі, милі
Щодня вони дарують нам.

Вони - хранителі талантів,
Книжок, брошур, статей, газет,
Пісень і нот для музикантів,
І віршів, що писав поет.

Вітаю з святом, друзі, Вас!
Хай Вас хранить Господь до скону,
А був би з мене богомаз,
Я б написав із Вас ікону.

«В бібліотеці»


Лупцює дощ, чи сипле сніг,
А може, й сонячно надворі,
Сиджу серед священних книг,
Живу життям чужих героїв.
Я відкриваю таїну,
Штурмую все нові фортеці,
І оголошую війну
Тим, хто не був в бібліотеці.
Мов королівна, серед книг,
В сузір'ї геніїв-поетів.
Нам рідне слово — оберіг,
В нім — чари мрій і подих злетів.
Нехай завидують мені:
Кохаюсь в слові, де, як в морі,
Пливуть поеми-кораблі
І рими-чайки вслід за мною.
Тож захищатиму я скрізь
Не телевізор кольоровий,
А серця обласного зріз,
Співучу українську мову.

"Бібліотека"
Бібліотека – це не просто купа книжок
Бібліотека - ще й до світу Інтернету движок!
Читайте і Карнегі, і Коельо, і Сосюру!
Вивчайте економіку, підвищуйте культуру!

Долайте всі проблеми! Знання –це наша сила!
Інвестуйте у себе! Розправляйте крила!
Не нехтуйте багатством, яке таке доступне
Інтернет і книга – це сила могутня!

Інтернет – це не тільки ігри і чати
Інтернет – де спадають всі кордони та грати
Там блоги академіків і форум освітян,
Там найкращих музеїв віртуальний океан!

Останній компромат і правда без цензури
І навіть поради по покращенню фігури
Там Біблія Острозька й Шевченків заповіт
Новини актуальні й з Америки привіт!

Читайте класику, давню і сучасну
І стане все вам переважно ясно
Де правда чиста, а де – наполовину
Й як краще виховати рідну дитину

Дізнайтеся на форумі, що кажуть прості люди
Вивчайте, співставляйте і розпрямляйте груди!
Читайте уважно журнали електронні
Це легко, швидко й просто – не будьте забобонні!

Ми знайдемо відмінності між Бабелем і Бебелем
Підем в бібліотеку, в якій є Інтернет
І знайдемо у чому той поляга секрет!
Ми знайдемо різницю між форумом і кворумом,

Між Гоголем і Гєгелем, ми будем знати все!
І вивчимо всю класику й напишемо ессе!
Бібліотека, люди, це не старомодно
Бібліотека,люди, це дуже навіть модно!
Вперед, народ, вперед – до книг і Інтернет!
Знання – це наша зброя! І успіху секрет!


«Гімн сільських бібліотек»



Книги…Книги…Мудрість віків
На полицях струнких причаїлась.
Біла ніжність квітучих садів
Тут з вогнем калиновим зустрілась
Знає місце оте все село,
Щиро тут вас завжди привітають.
Як би прикро в душі не було,
Про натхнення і спокій подбають.
І неправда, що сайт, Інтернет
Заморозили вщент наші душі.
Ще п’янить нас Петрарки сонет,
Ще хвилює й захоплює Пушкін.
І читають в селі «Кобзаря»,
Пам’ятають про біль ветеранів.
Тут минулого сходить зоря
У майбутнє з-за скіфських курганів.
Читачі, завітайте до нас,
І напийтеся спрагло пізнання,
Бо на мить зупиняється й час,
Як поринеш в глибини читання.

«Ода собі, Бібліотекарю»


Як мене сваволя не косила,
Як мене ця доля не товкла ,
А потягу до книги не згасила ,
І книгарем навіки нарекла...
Так, я – книгар! Не лікар. Не аптекар.
Не інженер. Не вчитель. Не банкір...
Я більше: Я- Книгар! Бібліотекар !
На заздрість всім , всьому наперекір!
Бо посудіть : хіба ще є багатство,
Таке неоціненне , як моє!
Ніяке товариство,жодне братство
Такого скарбу в банку не зіб'є!
Хіба щось є цінніше ще за книгу,
Хіба щось може з нею в парі йти...
Такий тягар , таку міцну веригу
Ані за які гроші не знайти!
Я ж знаю все! Всі оми й аксіоми,
Всі альфи і омеги,всі плюси,
Для мене всі підвласні космодроми,
Екватори, планети , полюси...
Я - мов маяк в розбурханому морі,
Неначе компас в безмірі пустель.
Без мене в цьому людському просторі
Не вийти до наук найвищих стель.
Бо я – Книгар. Я – Бібліотекар!
Хоч не технарь, не вчитель, не банкір.
То все ж усім – як лікар, як аптекар,
Потрібен я – всьому наперекір.

3 коментарі: