Історія книги

 

22 січня українці щорічно святкують День Соборності, свято, встановлене у честь проголошення Першої Незалежності та Акту злуки УНР і ЗУНР.

Незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради у 1918 році, а вже за рік, у той же день, на Софійському майдані в Києві, відбулось офіційне об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в одну державу.

Переговори щодо об’єднання ініціювала саме Західноукраїнська Народна Республіка, в обличчі її лідерів. Та ініціатива ця не була якимсь спонтанним рішенням, адже існував цілий об’єднавчий рух, який ставив собі за мету соборність Української держави.

Перше офіційне та масштабне святкування відбулось аж у 1939 році, в столиці Карпатської України, місті Хуст. На той час ці землі знаходились у складі Чехословаччини, а День Соборності став найбільш масовим заходом українців за 20 років. На демонстрацію вийшло понад 30 тисяч українців.

В сучасній Україні, на державному рівні, вперше відзначався цей день вже у 1999 році після відповідного указу президента країни Леоніда Кучми. 

Головною традицією у День Соборності став живий ланцюг — історія цієї традиції починається з 1990 року, коли патріотично налаштовані українці вирішили так символічно продемонструвати державну єдність. Він протягувався з Києва до Львову та Івано-Франківську, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного.

 

Микола Куліш

 

 Микола Гурович Куліш — український письменник, режисер, драматург, громадський діяч, газетяр і редактор, діяч української освіти, педагог. Жертва сталінського терору. М. Куліш належить до митців «розстріляного відродження». Народився 6 грудня 1892р. у с. Чаплинці на Херсонщині у родині батрака-селянина. Рано втратив батьків. З 1905 році – навчався в Олешківському міському училищі та в чоловічій гімназії. Художній і літературний хист почав виявлятися у майбутнього письменника під час навчання у 5-му класі приватної школи. Закохався у Антоніну Невель та згодом одружився на ній. 1913р. — написав першу п’єсу «На рыбной ловле». Навчався у Новоросійському університеті, але був мобілізований до царської армії. У 1915р. тяжко поранено під Смоленськом. У 1918р. організував «Просвіту» в Олешках і почав писати роман «Трохим Леміш». З 1918 р.— голова міськвиконкому Олешок, голова місцевої ради, організатор «Першого Українського Дніпровського полку» в Херсоні. 1922-1925 рр.— інспектор Наросвіти (організовував українські школи, забезпечував їх кадрами, склав український буквар «Первинка»). Стає відомим завдяки постановці драми «97» Г. Юрою  на сцені Харківського театру. 1925 р.— переведений до Харкова як шкільний інспектор Наркомосвіти УРСР. Поринає у літературну творчість. Митець всіляко прагнув переїхати до Харкова, оскільки саме там він дістав би можливість зосередитись на літературній праці. Спочатку член «Гарту», потім стає президентом ВАПЛІТЕ у 1926 році. Редагує журнали «Червоний шлях» і «Літературний ярмарок». Член «Політфронту» та очолює УТОДІК (Українське товариство драматургів і композиторів). У літературній дискусії поділяє позицію Хвильового. 1929 р.— комедію «Мина Мазайло» було знято з репертуару й невдовзі охрещено «фашистською». 1933 р.— тяжка утрата — смерть Миколи Хвильового. Переслідування, цькування, заборона п’єси «Маклена Граса». 1934р. — зарештований і засуджений до 10 років ув’язнення  на Соловках, хоча і був тяжко хворий туберкульозом. 3 листопада 1937 року —  за постановою особливої трійки НКВС розстріляний в урочищі Сандармох Медвеж’єгорського району, Карелія. Твори: –         1913р. перша п’єса «На рыбной ловле» –         1918р. роман «Трохим Леміш» –         1924р. драма «97» –         1925р. перша комедія «Отак загинув Гуска» –         1927р. п’єса  «Народний Малахій» –         1928р. комедія «Мина Мазайло» –         1929р. драма «Патетична соната» –         1932р. драма «Маклена Граса»

Курси комп'ютерної грамотності у бібліотеці

 

Цікаві факти про книг

 Найтовстіша у світі книга – англійський словник, що містить 8600 сторінок.

 Найбільшою книгою у світі є видана у 1976 році у Денвері, штат Колорадо, США, "Суперкнига”, розмір якої становить 274 на 307 сантиметрів, а вага – 252кг 600г, яка налічує 300 сторінок.

 Однією з найменших книг є томик віршів Т.Г.Шевченка "Кобзар”, який створив мікромайстер Микола Сядристий. Книга складається із 12 сторінок, кожна площею 0,6 квадратного міліметра. Перегортати сторінки можна тільки загостреним кінцем людської волосини. Книга зшита павутинкою, обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника. На обкладинці – портрет поета та зображення хати, де він народився.

 Найбільше видання у світі – це багатотомна збірка "Акти і публікації Британського парламенту 1800-1900 років”. Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того, щоб їх прочитати, потрібно понад 6 років.

 Перлиною слов’янської поліграфії вважається книжка "Байки” І.Крилова, видана в Санкт-Петербурзі у 1856 році. Книга менша за поштову марку, тому читати її можна лише за допомогою лупи.

 Однією з найбільших старовинних книг є гігантський атлас вагою 120кг, який знаходиться в Державній бібліотеці в Німеччині. Виданий він у 1661 році і має розміри 170 на 110см.

 Стародавні люди писали на каменях, стінах печер за допомогою малюнків. Це було піктографічне письмо. На стінах храму у Фівах вирізьблено найдавніший літопис. Стіни ці є своєрідними сторінками книги, найбільшої у світі за своїми розмірами – кам’яні аркуші її сягають до сорока метрів у ширину.

 У давнину існували глиняні книги. У таких книгах писали загостреними паличками. Глину сушили, загартовували у вогні. Такі книги були важкі і незручні у користуванні.

 У стародавньому Єгипті книги писали на папірусі. Папірус – болотяна рослина зі стеблом висотою 4-5 метрів. Стебла папірусу розрізали на тонкі смужки, розкладали їх так, щоб край однієї смужки заходив на край другої. Краї приклеювали. Другий шар тонких смужок накладали перпендикулярно до першого. Накладені смужки пресували, просушували. Написану на папірусі книжку згортали в сувій (найдовший сувій має понад 40 метрів довжини). До ХІV століття книги писали на пергаменті (за назвою м.Пергам, де його вперше виготовили). Пергамент виробляли зі шкіри молодих телят, ягнят, кіз.

 Писали на пергаменті чорнилом та різними фарбами. Чорнило робили із сажі, відвару кори вільхи та дуба. Заголовки, ініціали, великі букви виводили червоною фарбою. Використовували також охру – світло-жовту фарбу, лазур, золото, срібло.

 Усі рукописні книги переплітали. Палітурку виготовляли з дерев’яних дощок, обтягнутих шкірою, парчею, оксамитом та атласом. Потому прикріплювали металеві бляхи, аби книжки довше зберігалися. Зверху виготовляли срібні або золоті обкладки. Верхню кришку прикрашали дорогоцінним камінням, перлами.

 Припускають, що першим почав відливати металеві букви (з них складають слова, зі слів – рядки, з рядків - сторінки) німець Йоганн Гуттенберг, який жив у місті Майнці в середині ХV століття.

 Нещодавно стало відомо, що китаєць Бі Шен ще в ХІ столітті друкував книги з форм, складених з окремих ієрогліфів.

 Перша друкована книга "Львівський апостол” в Україні з’явилася у 1574 році. Її надрукував Іван Федоров, який випередив іноземних майстрів, так як винайшов спосіб друкування тексту двома фарбами одразу.

 Слов’янська писемність виникла у ІХ столітті. Було створено дві азбуки: "глаголицю” ("глагол” - писати) та "кирилицю” (на честь її автора Кирила).

 Перша бібліотека виникла майже 8000 років тому. Мешканці Давньої Месопотамії писали на глиняних дощечках за допомогою тонкої палички, яка називалась клин і спосіб письма називався клинопис. Дощечки випалювались, а найцінніші з них вміщувались у спеціальні конверти з глини, щоб не псувалися. Археологи знайшли тисячітаких дощечок, які зберігалися в палацах і були розсортовані в залежності від їх тематики.

 Бібліотеки Давнього Єгипту знаходились у храмах. Їх охороняли священники. Єгиптяни писали на папірусі, який потім згортали в рулон навколо палиці з наконечником і зберігали у скринях або на полицях.

 Найзнаменитіша була бібліотека в Олександрії. Вона виникла приблизно у 300 році до нашої ери. Там зберігалися понад 700000 сувоїв папірусу. Усі сувої були класифіковані за 120 темами і описані в каталогах.

 Давні римляни першими здогадалися будувати публічні бібліотеки. Юлій Цезар створив систему публічних бібліотек. Після його смерті вони почали користуватися особливою популярністю. Багаті мешканці Рима спеціально засновували бібліотеки для незаможних, а також самі збирали величезні колекції книг для себе. До четвертого століття в Римі існувало 28 публічних бібліотек.

 На початку нашої ери бібліотеки стали невід’ємною частиною церков і монастирів. Ченці читали і переписували книги і багато бібліотек підтримувалось завдяки їх зусиллям.

 Наприкінці періоду середньовіччя, коли були побудовані величні собори, люди почали будувати маленькі бібліотеки при соборах. Університети також почали колекціонувати книги. Університети Парижа, Флоренції славилися своїми колекціями "прикутих” книг. Книги було так важко робити, що їх приковували до стін великими ланцюгами, щоб уникнути крадіжки.

 З 1400 року Університет в Оксфорді почав збирати бібліотеку. Нині його Бодлейнська бібліотека – найбільша серед університетських бібліотек.* Публічні бібліотеки, якими ми їх знаємо сьогодні, існують всього 100 років.

 Перша бібліотека на Русі була створена Ярославом Мудрим при Софійському соборі в XІ столітті.

 Одна з найбільших бібліотек світу – Національна бібліотека конгресу США, яка заснована у 1800 році. Її книжковий фонд налічує 40 мільйонів примірників.

 Найменша у світі бібліотека розташована в індійському місті Амрістаре. У ній одна книжка.

 Найбільша бібліотека в Україні – Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського, заснована в 1714 році.

 Так як на дворі снігу немає і немає з чого зліпити сніговика, то ми його виготовили з читачами нашої бібліотеки своїми руками. Оцініть нашу роботу.

Готуємося до свят

 Ми вже розпочали підготовку до свят, а ви?

Чорні крила голодомору

 В Дубенській міській бібліотеці №3 організована викладка книг '' Чорні крила голодомору''. Голодомор - це геноцид української нації, вчинений 1932-1933 роках. Він був скоєний керівництвом Радянського Союзу, щоб упокорити українців, остаточно ліквідувати спротив режиму та спроби побудови самостійної, незалежної від Москви Української Держави.

...Щоб у ранки і теплі, й холодні

Не ішли шикуватись хрести,

Щоб не плакали душі голодні,

Свічку-пам’ять свою захисти.

 

Школа бібілотечного лідера

 Сьогодні бібліотекарі міста приєдналися до онлайн-заходу "Школа бібілотечного лідера", проведеного Рівненською обласною бібліотекою ім.Короленка, з якого отримали масу цікавої і корисної інформації про пріоритети і тренди 2021 року, про планування та звітність, познайомились з досвідом бібліотек різних країн в період пандемії, їх бібліотечними ресурсами, сайтами, різноманітними віртуальними заходами, проектами різної тематики тощо. Важливою була інформація директора РДОБ Валентини Ярощук про законодавчі документи, зокрема про ті, що стосуються бібліотечних систем, окремих бібліотек, бібліотек ОТГ, про нормативи, категорії, бібліотечне програмне забезпечення та отримали багато інших відповідей на запитання колег. Щиро дякуємо за таку змістовну онлайн-зустріч.

 

І зупинилось серце молоде, щоб вічно билось серце України

 Щороку 21 листопада в нашій країні відзначають День Гідності та Свободи, встановлений Указом Президента України Петра Порошенка у 2014 році. Цього дня українці віддають шану патріотизму й мужності громадян, що стали учасниками Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013-2014 років, піднялися на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.

Дубенська міська бібліотека №3 з цієї нагоди організувала книжкову виставку "Герої не вмирають , де представлено видання, що розповідають про народження нації, виборювання свободи, формування нового українського суспільства. Був організований відеоперегляд про Революцію Гідності –« І зупинилось серце молоде, щоб вічно билось серце України ".

ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ ПАТРІОТКИ ОЛЬГИ ДАВИДЧУК (АНТОНЮК)

https://www.facebook.com/dubno.vlada/posts/1327597400928877 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ ПАТРІОТКИ ОЛЬГИ ДАВИДЧУК (АНТОНЮК)

18 листопада в малій залі міської ради відбулася презентація збірки поезій «Я люблю мою Україну», авторства дубенчанки Ольги Давидчук (Антонюк) - патріотки, зв'язкової УПА, репресованої, яка пройшла шляхами Комі. Книгу видано Дубенською міською радою.

У цій книзі зібрані поезії людини непересічної долі та справжньої громадянки України. Рядки поезії писалися Ольгою Семенівною на Колимі і на рідній українській землі в різні роки. В них відображені не лише спогади, а й думки, відчуття та переживання авторки. А ще - іронічні роздуми про сучасне сьогодення України.

Книга, перш за все, адресована нащадкам Ольги Семенівни, яка у свій час довго не могла розповісти їм справжню історію своєї родини. Ця історія тісно пов'язана і зі стінами Дубенської в'язниці, у якій закінчилось життя її рідного брата - вояка УПА Павла Антонюка, в камерах якої довелося побувати і самій авторці.

В презентації книги взяли участь міський голова Василь Антонюк, заступник міського голови Василь Скринчук, начальник відділу з питань внутрішньої політики, зв'язків з громадськими організаціями та ЗМІ Ерна Шевчук, депутат міської ради Юрій Коханець, керівники місцевих бібліотечних закладів.

Міський голова Василь Антонюк висловив Ользі Семенівні слова вдячності та захоплення, яких безсумнівно заслуговує патріотична громадянська позиція авторки, її непроста життєва доля та щира поезія.

Авторка поезій висловила подяку міській владі та усім причетним до видання збірки.

Примірники книги були вручені дубенським бібліотекам.

 Приємно отримувати подарунки, особливо коли ці подарунки для бібліотеки. Щиро дякую за книжечки, які подарувала Анютка Бугрим

для читачів нашої

Дубенська міська бібліотека 3

 

 

 

 

 

Європейський день мов

 Європейський день мов - свято, що відзначається в країнах Європейського Союзу щорічно 26 вересня.

Європа багата мовами. Існує більше 200 європейських та інших світових мов, якими розмовляють громадяни походженням з інших континентів. Святкування Європейського Дня мов робить акцент на тому, що вивчення мови допоможе не тільки розширити свої горизонти і вільно спілкуватися, а й долучитися до культури цих народів.