Хто вам сказав,

що я слабка,

що я корюся долі?

Хіба тремтить моя рука

чи пісня й думка кволі?

Ви чyли, раз я завела

жалі та голосіння, -

то ж була буря весняна,

а не сльота осіння.

А восени… Яка журба,

чи хто цвіте, чи в'яне,

тоді й плакучая верба

злото-багряна стане.

Коли ж суворая зима

покриє барви й квіти -

на гробі їх вона сама

розсипле самоцвіти.

Та поки що я буду жить,

Як в тишу морська хвиля,

На погляд море наче спить…