Осінь щедра, осінь золота

 Осінь щедра, осінь золота

А осінь вже постукала в вікно.

Чарівна осінь, сонячна і світла.

Ще гріє серце сонячне тепло,

Зелена барва на лугах не зникла.

Ще синє небо радістю цвіте

І хори коників лунають стоголосо.

А вдень і не подумаєш про те,

Що у дворі твоїм пригрілась осінь.

Цвітуть жоржини, наче у раю,

Всі кольори ввібрали диво-квіти.

Земля їм віддає красу свою,Та вже не довго їм палахкотіти.

Бо над віконцем ластівок нема,

Лелеки в небі до тепла гайнули.

Верба над річкою схилилася сумна,

Веселі літні дні уже минули.

За вікном золота пора року – осінь. Скільки поезії у цьому золотаво-сонячному слові й стільки радості та смутку. Її часто називають золотою, замріяною, чудовою. У ній поєдналися чарівність барв теплого літечка з першими подихами наступних холодів зими. Зовсім скоро від неї залишаться лише спогади.

Щоб підняти настрій читайликам у Дубенській міській бібліотеці №3 малювали малюнки «Осінь щедра, осінь золота» та читали вірші про осінь.